Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
5Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась?
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?
»Молилася, турбувалась,
10День і ніч не спала,
Малих діток доглядала,
Звичаю навчала.
Виростали мої квіти,
Мої добрі діти,
15Панувала і я колись
На широким світі.
Панувала… Ой, Богдане,
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір,
20На свою Вкраїну,
Що колишучи співала
Про свою недолю,
Що співаючи ридала,
Виглядала волю.
25Ой, Богдане, Богданочку!
Якби була знала, —
У колисці б задушила,
Під серцем приспала!
Степи мої запродані
