Чигрине, Чигрине!
Все на світі гине
I святая твоя слава,
Як пилина, лине
5За вітрами холодними,
В хмарі пропадає.
Над землею летять літа;
Дніпро висихає;
Розсипаються могили,
10Високі могили —
Твоя слава… І про тебе,
Старче малосилий,
Ніхто й слово не промовить,
Ніхто й не покаже,
15Де ти стояв, чого стояв? —
І на сміх не скаже!
За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
20Московські ребра?… Засівали,
І рудою поливали,
І шаблями скородили.
Що ж на ниві уродило?!
Уродила рута, рута —
25Волі нашої отрута.
А я, юродивий, на твоїх руїнах
Марно сльози трачу. Заснула Вкраїна,
