Сторінка:Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 2.pdf/21

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


А вбогому в яру треба
Криницю копати.
У багатих ростуть діти —
Верби при долині;
100А у вдови одним-одно,
Та й те, як билина.

Діждалася вдова долі,
Зросту того сина:
І письменний, і вродливий —
105Квіточка-дитина!
Як у Бога за дверима,
Вдова панувала,
А дівчата лицялися
І рушники дбали.
110Полюбила багатая —
Не поцілувала;
Вишивала шовком хустку —
Не подарувала,
Крались злидні із-за моря
115В удовину хату
Та й підкрались. Стали хлопців
В кайдани кувати
Та повезли до прийому
Битими шляхами.
120Пішла й вдова з матерями,
З дрібними сльозами.
 Де на ніч ставали —
 Сторожу давали,
 Стару вдову до обозу
125 Та й не допускали.

Ой, привезли до прийому
Чуприни голити:
Усе дрібні, усе малі, —
Все багатих діти;
130Той каліка-недоріка,
Той не вміє стати,