Сторінка:Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 3.pdf/240

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
УРИВКИ

 

Дурні та гордії ми люди
На всіх шляхах, по всій-усюді!
А хвалимось, що ось то ми
І над землею, і водою,
5І од палат та до тюрми —
Усе царі… а над собою —
Аж деспоти, — такі царі,
І на престолі, і в неволі.
І все то те — по добрій волі,
10По волі розуму горить,
Як той маяк у синім морі,
Чи те… в житейськім. Само так
У нас у костяній коморі
Горить розумний той маяк,
15А ми оливи наливаєм
Та байдуже собі співаєм
Чи то в годину, чи в напа́сть,

Орли, орли ви сизокрилі,
Поки вам лихо не приснилось, —
20Хоч невеличке, хоч на час!
А там — під лавою в шиночку
Сховаєтесь у холодочку;
Огонь небесний той погас,
І в тую костяну комору
25Полізли свині ізнадвору,
Мов у калюжу, та й сопуть.
І добре роблять, що кують
На руки добрії кайдани