Сторінка:Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 3.pdf/241

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Та чарки в руки не дають
30Або ножа, а то б зарані
Гарненько з лиха б напились,
А потім з жалю заридали
Та батька-матір прокляли́
І тих, що до хреста держали.
35А потім — ніж… і потекла
Свиняча кров, як та смола,
З печінок ваших поросячих,
А потім…
1848.
Кос-Арал.

 

Мій Боже милий, знову лихо!
Було так любо, було тихо!
Ми заходились розкувать
Своїм невольникам кайдани, —
5Аж гульк!… ізнову потекла
Мужицька кров… Кати вінча́нні,
Мов пси голодні за маслак,
Гризуться знову…
[1853—1854?]
Новопетровський форт.