Ця сторінка вичитана
***
Кума моя і я
В Петрополіськім лабіринті
Блукали ми — і тьма, і тьма…
— Ходімо, куме, в піраміду,
5Засвітим світоч. — І зайшли,
Єлей і миро принесли.
І чепурненький жрець Ізіди,
Чорнявенький і кавалер,
Скромненько длань свою простер,
10І хор по манію лакея,
Чи то жерця: — Во Іудеї
Бисть цар Саул, — Потім хор
Ревнув з Бортнянського. — О скорбь,
О скорбь моя! О скорбь велика!
1860.
С.-Петербург
