ленням згадував у своїх творах О. І. Герцен, вважаючи Вашінґтона борцем за політичну волю, ворогом деспотизму”.
Коментар Є. Шабліовського до згадки про Вашінґтона і його “новий і праведний закон” у поемі Шевченка “Юродивий”, що в своїй основі має українське тло й українські аспекти, показовий своїм свідомим намаганням промовчати, а то й заперечити всі національні моменти у названій поемі, особливо ж її основну ідею, висловлену в прагненні “діждатися Вашінґтона з новим і праведним законом” для України й українського народу, значить ідею національного, а не тільки політичного чи соціяльного визволення. В цілому цьому коментарі Шабліовського із його приміткою і довідкою немає ж ніже натяку на Україну чи якісь українські аспекти Шевченкової поеми. Все зведене до боротьби проти царизму та кріпосницького гніту, до ставлення “російських революційних демократів” до “американського типу буржуазного розвитку”, не зважаючи навіть на те, що ідеолог тих “російських революційних демократів” Добролюбов негативно ставився до “конституційно-парламентського правління”, значить до того, що Шевченко вкладав у розуміння свого “нового і праведного закону”. Генеза Шевченкового прагнення діждатися Вашінґтона з'ясована у Шабліовського евентуальним впливом Добролюбова, який “недвозначно підкреслював позитивні риси американських порядків” у рецензії на книжку Лакієра, що її Шевченко ледве чи міг знати, бо появилася … 1859 року в Петербурзі, вже після того, як Шевченко написав “Юродивого”. Згадку ж про Вашінґтона у Шевченка пояснює Шабліовський ідеалізацією постаті Вашінґтона декабристами і ще впливом Герцена, який, мовляв, захоплювався Вашінґтоном, як “борцем за політичну волю і ворогом деспотизму”.
В подібному напрямку, як у Шабліовського, була з'ясована Шевченкова згадка про Вашінґтона в пи-
