Сторінка:Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 4.pdf/362

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

сбурзького часопису “Наше Життя” з 1946 р. п. н. “Шевченко і Вашінґтон” . Ствердивши популярність американської боротьби за визволення й особи Вашінґтона серед польських родин на Правобережній Україні початку 19 ст., автор тієї статті пише:

“Чверть століття пізніше, коли українські декабристи готували своє повстання на Київщині, Вашінґтон і політичний лад ЗДА були для них ідеалом національного героя і національної дії. Зразок американського політичного ладу перейшов якимись частками і думками у проєкт державних реформ, що їх обмірковували у своєму колі південні декабристи. Пошана для “Отця батьківщини”, як називали Вашінґтона в Америці, стверджена в мемуарних пам'ятках”. В дальшому, на доказ цього культу Вашінґтона, автор статті наводить спогади П. Росцішевської із Київщини, якій під час відвідин маєтку Кароля Третяка в селі Яропільці показували улюблену Вашінґтоном катальпу-трубоцвіт, декоративне дерево, привезене з Північної Америки, перед яким завжди здіймав капелюха провідний український декабрист Сергій Муравйов-Апостол, кажучи, що “треба віддати честь дереву великої людини”, той Муравйов-Апостол, що після невдалого повстання був засуджений на смерть і повішений разом із п'ятьма іншими дня 13 липня 1826 р.

“Ще двадцять років пізніше — пише далі В. П. — гурток української молоді підхопив думку вільнолюбних мрійників двадцятих років. Кирило-Методіївське Братство, що сформувалось десь у кінці 1845, на початку 1846 року, знову ширить ідеї федерації всіх слов'янських народів на зразок З'єдинених Держав Америки і ім'я Вашінґтона знову стає, як прапор. Молодий братчик — студент Київського університету Юрій Андрузький формулював цю мрію українців сорокових років так: Товариство свв. Кирила і Методія “особливої організації не мало; в'язалося і трималося доброю волею кожного, а не якимись правильниками