чи статутами. Основна мета, що єднала всіх, була: поєднання слов'ян докупи на взірець З'єдинених Держав Америки чи сучасної конституційної Франції. Окрема при тому мета українська: відновлення гетьманщини, якщо можна самостійно (мрія потаємна), якщо не можна — то в складі слов'янської спільноти”.
Подані тут дані про популярність визвольної боротьби Америки і героя та провідника цієї боротьби Джорджа Вашінґтона в Україні в перших десятиріччях XIX століття, як і зізнання кирило-методіївського братчика Юрія Андрузького про мету й ідеї Братства, показують переконливо, що саме ці ідеї і сподівання лягли в основу Шевченкового прагнення діждатися “Вашінґтона з новим і праведним законом”, і що Шевченко висловив в цьому прагненні те, чим жили і до чого прямували українці його часу.
Таку генезу і згідний з нею справжній національний зміст Шевченкового прагнення діждатися і для України свого “Вашінґтона з новим і праведним законом” намагаються заперечити совєтські комісари від науки і літератури усіма доступними їм засобамі. Промовчуючи підтверджені матеріялами і свідченнями сучасників факти популярности американської визвольної боротьби і її вождя Вашінґтона в Україні і серед українців Шевченкової доби і викреслюючи із публікованих матеріялів і документів до біографії і творчости Шевченка, зокрема з таких, як зізнання Андрузького, все те, що стосується незалежносте України чи тільки натякає на неї, совєтські науковці зводять думки й ідеї Шевченкових творів, як і взагалі ставлення Шевченка до таких чи інших подій і постатей історії, до… впливу “російських революційних демократів”.
Водночас із фальшуванням генези, значить ідейних основ і джерел Шевченкової візії майбутнього Вашінґтона і його нового та праведного закону, совєтський комуністичний режим і офіційна совєтська наука ведуть уже цілі десятки років безупинну і на-
