Сторінка:Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 4.pdf/364

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

полегливу боротьбу проти справжньої національної інтерпретації цієі візії — за знищення її можливого впливу на національно-політичні аспірації теперішніх і майбутніх українців. Здійснюється ця боротьба з допомогою всіх можливих засобів і способів, включно з репресіями, дискредитацією і знеціненням постаті самого Вашінґтона, як провідника визвольної американської війни, і промовчування висловленого Шевченком прагнення.

Свого вершка досягла ця боротьба в справі Андрія Річицького, підсовєтського шевченкознавця марксистського напрямку, директора Інституту Тараса Шевченка при Українській Академії Наук, який у виданні до зредагованого ним “Кобзаря” (ЛІМ, 1931) подав до “Юродивого” примітку такого змісту: “Вашінґтон — перший президент США. До 1783 року Північна Америка належала до Англії”. За цю примітку А. Річицький був обвинувачений (у статті “Проти котрреволюційної фальсифікації — за марксистський коментар”, “Комуніст”, ч. 59 за 11 бер. 1934) в намаганні інсинуувати читачам “Кобзаря”, що “Шевченко боровся за відокремлення України від Росії, як Вашінґтон боровся за відокремлення США від Великої Британії”. Внаслідок цього й інших подібних обвинувачень Річицький був ув'язнений і розстріляний. Так само, як і Річицький, зазнали репресій за свої коментарі до Шевченкових творів й інші шевченкознавці, між ними і “ортодоксальний” марксист Є. Шабліовський.

Випробувавши засіб репресій в боротьбі проти єдиноможливої інтерпретації згадки Шевченка про Вашінґтона, совєтські “науковці” перейшли згодом до основнішого й успішнішого, на їх думку, заходу — дискредитації Вашінґтона в очах українських читачів Шевченкових творів. У виданнях “Вибраних творів Шевченка (ДВХЛ, К. 1949) і “Кобзаря” (ДВХЛ, 1950) були вставлені витримані з офіційною лінією примітки такого змісту: “Вашінґтон — американ-