Поезії і поеми, що їх охоплює четвертий том цього повного видання творів Тараса Шевченка, були написані Шевченком після його звільнення з заслання 1857 року, протягом чотирьох років його вільного життя до передчасної смерти Поета в дні 10 березня 1861 р. Починається цей цикл творів Шевченка написаною в Нижньому Новгороді в грудні 1857 р. поемою „Неофіти” і кінчається поезією „Чи не покинуть нам, небого…, створеною в лютому 1861 р., в передостанньому місяці Поетового життя. Нестримною стихією поетичного слова, могутніми візіями й образами, зокрема в подражаніях пророкам, вилилися ці нові поеми і вірші Шевченка після важких переживань і досвіду невольницьких літ, після довгих років мовчання.
Поезіями, зібраними в цьому томі, завершується публікація ориґінальної Шевченкової поетичної спадщини в нашому 14-томовому повному виданні творів Тараса Шевченка. В 16-томовому виданні Українського Наукового Інституту, що лягло в основу нинішнього видання, ці поезії мали увійти до плянованого п'ятого тому видання, якого не зреалізовано через воєнні події і зібрані й опрацьовані для якого матеріяли загинули. Бажаючи, щоб у цьому перевиданні був дотриманий високий науковий рівень першого ориґінального видання і щоб уодностайнити його з редакційного погляду в кожному відношенні, Видавництво звернулося було з проханням зредаґувати цей том до нашого найвидатнішого і найбільш компетентного в цій ділянці шевченкознавця професора Павла Зайцева, що був редактором інших томів цього видання, зокрема тих, які охоплювали поетичну
