Ця сторінка вичитана
***
Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік… Багатого
Собі батька маєш.
5Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом, —
Аж сам собі дивується
На свою діброву…
Надивившись на доненьку
10Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповиє дорогою
Білою габою, —
15Та й спать ляже, втомившися
Турбою такою.
1860. 15. I.
С. П. Б.
