Сторінка:Повне видання творів Тараса Шевченка. Том 4.pdf/85

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
ПОДРАЖАНІЄ СЕРБСЬКОМУ
 

 Наїхали старости
Й молодик за ними:
Вони собі пішли в хату
З батьком розмовляти;
5А я в його, молодого,
В того чорнобривця,
Беру коня, та й нічого —
Веду до криниці.
Кінь утомлений, копита
10Розкуті, розбиті,
Сіделечко мережане
Зопсуте, невкрите.
— Скажи, коню, до кого це
Ви так нагло гнались?
15— До якоїсь чорнобривки
Всю ніч майнували.
— Чи ти ж, коню, будеш пити
З нашої криниці?
Чи буде та чорнобривка
Сей рік молодиця?

1860. 4. V.
С. П. Б.