Сторінка:Подорож довкола землї в 80 днях.pdf/118

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

і спокійне море, то при вісьмох милях на годину переїдемо вже тих 800 миль до Шанґай.

— А коли можете виїхати?

— За годину. Тілько часу треба, щоби закупити поживу і розвинути вітрила.

— Отже скінчена справа! Чи ви властитель корабля?

— Так, Джон Бунсбі, начальник Танкадери.

— Хочете завдаток?

— Єсли ласка.

— Тут маєте 200 фунтів… Пане  — додав пан Фоґ — обернувши ся до Фікса  — єсли хочете скористати…

— Я власне хотїв вас просити о сю ласку, — відповів Фікс рішучо.

— Добре. За півтора години будемо на пароходї.

— Але сей бідний хлопець… — сказала міс Ауда сильно засмучена тим, що Паспарту зник.

— Зроблю для него все, що можна, — відповів Пилип Фоґ.

І коли Фікс роздражнений і розлючений пішов на корабель, удали ся обоє до бюра полїцийного в Гонґ-Конґ. Пилип Фоґ лишив там опис Паспартута і значну суму грошеву, щоби єго віднайти. Се дїяло ся у француского аґента консулярного; відтак паланкин забрав з готелю пакунки і завіз подорожних на побереже, де в пристани стояла вже о 3-ій годинї Танкадера, заосмотрена прислугою і поживою, готова до дороги.

Танкадера була прекрасною, малою ґоелєтою[1] о двацятьох бочках об'єму, з переду остро закінчена,

  1. ґоелєта — корабель, об'єму найбільше сто бочок, з двома маштами.