Сторінка:Подорож довкола землї в 80 днях.pdf/124

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

але по двох годинах треба їх було звинути бо тепер стало знов сильнїйше віяти.

Пан Фоґ і модода панї, відпорні знаменито на морску недугу, їли смачно консерви (смажені овочі) і бішкопти куплені в Гонґ-Конґ. Фікса запрошено також до участи і він мусїв запросини приймити, бож звістно, що так само конечно заосмотрити жодудок як корабель балястом, але се єго вже й гнївило. Їхати на кошт сего чоловіка, живити ся єго припасами — се видало ся й єму нечестним. Однако він їв — і хоч мало — але все їв.

Коли скінчив ся обід, уважав своїм обовязком взяти пана Фоґа на бік і сказав:

— Пане…

Се слово „пане“ ледве зміг видушити з себе і лише з трудом здержав ся щоби не вхопити сего „пана“ за ковнїр!

— Пане, ви зробили менї чемність і зволили жертвувати менї вільну їзду на вашім корабли. Але хоч мої средства не дозваляють менї показувати ся таким гойним як ви, то однако я заплачу мою часть…

— Не говорім о тім, пане  — відповів пан Фоґ.

— Алеж, єсли я…

— Нї, пане  — повторив пан Фоґ голосом що не допускав відповіди. — Се належить до загальних видатків!

Фікс поклонив ся, єго аж не було з лютости; пішов на перед ґоелєти і вже сего дня й словом не відзивав ся. Тимчасом корабедь гнав наперед і Джон Бунсбі надїяв ся всего найлучшого. Кілька разів говорив пану Фоґови, що приїдуть завчасу до Шанґай. Пан Фоґ відповідав лише, що він числить на се. Впрочім цїла служба малої ґоелєти прикладала ся ревно до працї, їх підби-