Сторінка:Подорож довкола землї в 80 днях.pdf/130

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Вивішено в половинї машту фляґу. Се був знак, благаючий ратунку і можна було надїяти ся, що скоро єго узрить американьский корабель, то зверне на хвилю з дороги, щоби зійти ся з ґоелєтою.

— Пали  — закомандував пан Фоґ.

І гук малої пушки роздав ся у воздусї.

 
XXII.
 
Паспарту пересьвідчує ся, що навіть у антиподів добре мати гроші в кишени.
 

Карнатік виїхав з Гонґ-Конґ дня 7. падолиста о пів до семої вечером і пустив ся цїлою парою в сторону Япана. Корабель був набитий товарами і подорожними. Дві комнатки на задї корабля були не заняті. Були, се як раз ті, що задержено на рахунок Пилипа Фоґа.

Другого дня рано могли подорожні не без зачудованя замітити, як якийсь чоловік з тупим поглядом, з розкуйовдженим волосєм, вийшов заточуючи ся з передїлки другої кляси і сїв на однім бальку.

Тим подорожним не був нїхто иньший лише — Паспарту. Послухаймо, що єму лучило ся.

Кілька хвиль потім як Фікс вийшов з шинку, піднесли Паспартута два послугачі і положили на ліжку призначенім для курцїв. Але вже по трех годинах пробудив ся Паспарту, бо одна гадка непокоїла єго і він боров ся як міг против наркотика. Гадка, що не виповнив обовязку перемогла ошоломленє. Злїз з ложа пяниць та хитаючи ся і держачи ся стїн вийшов вкінци з шинку. Він падав і знов вставав та немов інстинктом ведений біг до пристани і кричав як через сон: Карнатік! Карнатік!