походило з вдячности для него. Єго мовчалива і благородна вдача робила на нїй сильнїйше вражінє як гадала; отже мимохіть заволодїли нею чувства, котрі як здавало ся не мали нїякого впливу на загадочного Фоґа.
Впрочім міссіс Ауда дивно переймила ся намірами джентельмена. Єї тревожили противности, що могли перешкодити успіхови подорожи. Часто розмавляла з Паспартутом, котрий зміркував, що дїє ся в єї серци. Добрий хлопчище вірив тепер слїпо свому панови; не міг нахвалити ся честноти, благородности, посьвяченя Пилипа Фоґа, додавав відваги панї Аудї та заєдно повторяв, що найважнїйшу річ вже зробили, коли виїхали вже раз з тих фантастичних країв хиньских і япаньских, що тепер вертають до осьвічених країв та що вкінци переїзд з Сан Франціска до Нового Йорку та переправа з Нового Йорку через Атлянтийский Океан до Лондона відбуде ся в тій неімовірній подорожи довкола сьвіта без сумнїву в означенім часї.
Девять днїв по виїздї з Йокогами Пилип Фоґ об'їхав вже дїйстно половину кулї земної. Ґенерал Ґрант минув дня 23. падолиста 180° довжини, власне сю лїнїю, де на другій (полудневій) половинї кулї земної живуть антиподи Лондона.
З вісїмдесятьох днїв, котрі пан Фоґ мав до розпорядимости, минуло, що правда, вже пятьдесять два, отже лишилось єму ще лиш двайцять вісїм. Але треба замітити, що єсли наш подорожний був в половинї своєї дороги з причини ріжницї полудників, то в дїйстности відбув вже більше як дві третини цїлої подорожи. Бо й великі-ж збоченя мусїв робити Фоґ в тій дорозї. З Лондона до Адена, з Адена до Бомбаю, з Калькути до Сінґапура, з Сінґапура до Йокогами! Єсли би був їхав просто, так як іде пятьдесятий рівнобіжник, що переходить че-
