В сїй хвили кількох слухателів, котрих нї раз не цїкавило довге оповіданє місіонаря, вийшло з ваґона; але Вілїям Гіч говорив дальше і оповідав, „як молодий Сміт з своїм батьком, своїми двома братами і кількома учениками заснував релїґію „Сьвятих послїдних днїв“, — релїґію, що розширила ся не лише в Америцї, але також в Анґлїї, Скандинавії, Нїмеччинї, та що між своїми вірними числила богато ремісників, а навіть людий з висшого стану; як в Огайо заложено кольонїю, як побудовано за 200.000 доларів храм а в Кірклєнд побудовано місто, дальше як Сміт став сьміливим банкиром і дістав від одного чоловіка, що показував мумїї записку на папірусї, де було оповіданє, написане власною рукою Авраама і якимись славними Єгиптянами“.
Оповіданє ставало що раз нуднїйше, тож і ради слухателїв ще більше рідшали. Цїла публика, що прислухувала ся Гічови, складала ся тепер всего з 20 осіб.
Однако місіонар не дав ся тим відстрашити і оповідав дальше історию Сміта з усїми подробицями, „як Йосиф Сміт збанкротував 1837 року; як єго знищені акционарі обмазали смолою і обкачали в пірю; як він відтак по кількох лїтах шанований і почитаний ще більше як перше, в містї Індепанданс, в державі Міссурі, став головою нової і процвітаючої громади Мормонів, що числила 3000 членів і як переслїдуваний ненавистию „невірних“, мусїв утїкати на далекий захід“.
Тепер остало лиш десять слухателїв, між ними і Паспарту, що слухав цїлого оповіданя з напруженою увагою. Отже й довідав ся „як Сміт по довгих переслїдованях виступив знов в Іллінойс і в роцї 1839 заснував на берегах Міссісіпі кольонїю Ново ля Бель, котрої населенє зросло до 25.000 душ; як Сміт став їх найвисшим судєю, бурмістром і ґенералом; як він 1843
