гарними, дикими скалами, покритими білою солею мало перше більший простір, але з часом зменшила ся єго поверхність, але за те збільшила ся глубина.
Солоне озеро довге майже сїмдесять миль, а широке трийцять пять, лежить 3800 стіп над поверхнею моря. О много відмінне від Асфальтового озера, що лежить 1200 стіп низше, має Солоне озеро значну скількість соли і четверту часть тягару єго води становлять сталі розпущені тїла. Специфічний тягар єї виносить 1170 против 1000 дестильованої води. Длятого не можуть в нїй жити риби і єсли які дістануть ся там з річок Йордана, Ткацкої або з иньших то вскорі мусять гинути; однако неправдивий погляд немов вода того озера така тяжка, що чоловік не може в ній потонути.
Довкола озера була земля пречудно управлена, бо Мормони розуміють ся на рільництві; фільварки і стайнї, житні, кукурузяні і пшоняні поля, буйні луки, всюди живі плоти з польних рож, акациї і евфорбїї, такий вид представивсь би був очам шість місяцїв пізнїйше; але в сїм часї була цїла околиця покрита легкою снїжною верствою.
О другій годинї вийшли подорожні з поїзду на стациї Оґден, а що поїзд відходив аж о шестій годинї, то міс Ауда пан Фоґ і їх оба товариші мали ще час оглянути місто сьвятих. Досить було двох годин, щоби переглянути скрізь се чисто американьске місто, будоване на взорець всїх міст Сполучених Держав, т. є. величезну шахівницю з простими, широкими улицями і прямокутними півперечницями. Оснуватель міста сьвятих не міг залишити симетриї, що знаменує всїх Анґльо Сасів. В тім дивнім краю, де люди не конче такі знамениті як їх інституциї, єсть все „квадратове“: міста, доми а навіть дурнї.
Отже о третій годинї проходжували ся наші подорожні улицями міста, що розложило ся між річкою
