Панї Ауда і Фікс побоювали ся спершу, що пан Фоґ схоче може висїсти, але дментельмен, занятий вістом, сказав лише до служачого:
— Подивіть ся, що там такого дїє ся?
Паспарту вискочив з воза. Около сорок подорожних вийшло також з ваґонів, а між ними полковник Проктор.
Поїзд задержав ся перед червоною таблицею, що стояла посеред дороги. Машинїст і кондуктор вилїзли з ваґонів і живо про щось говорили з одним будником, котрого начальник стациї Мідісін-Бов вислав напротив поїзду. Кількох подорожних приступило до них і вмішало ся в розмову. Між ними був також згаданий полковник Проктор, що визначував ся своїми приказуючими рухами і голосною мовою.
Приступивши близше до розмовляючих, почув Паспарту, як будник говорив:
— Нї! Неможливо переїхати. Міст на Мідісін-Бов ушкоджений і не удержить вже тягару поїзду.
Згаданий міст находив ся о милю від місця, де задержав ся поїзд і лежав над гірскою рікою. Після оповіданя будника, пукло кілька вязань в пряслї і длятого не можна було відважити ся на їзду.
В оповіданю будника не було нїякої пересади, тим більше, єсли зважить ся, що Американець хиба тодї осторожний, коли вже треба би бути божевільним, щоби не бачити небезпечности.
Паспарту не сьмів доносити о сїм свому панови і стояв як статуя та слухав розмови з найбільшим гнївом.
— Ей! — крикнув полковник Проктор — чейже не будемо стреміти тут в снїгу!