Сторінка:Подорож довкола землї в 80 днях.pdf/181

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

хоче розбігти ся до скоку. Відтак засвистала машина вдруге і поїзд рушив наперед; спершу поволи, потім з кождою хвилею скорше, так що по кідькох мінутах поїзд не біг вже по шинах а, так сказати-б, летїв у воздусї. Кождий, що звернув на се увагу, мусїв прийти до пересьвідченя, що шини не чули вже нїякого тягару. Машина, здавало ся, ірзала, колеса обертали ся по сорок разів на секунду, оси, хоч були добре олїєм помащені, курили ся, поїзд гнав зі скоростию 100 миль на годину.

Але штука удала ся! Як блискавка майнув поїзд через ріку; моста нїхто й не доглянув. Можна сказати, що вози перескочили з одного берега, на другий, а машинїст доперва пять миль за стациєю зміг задержати шалений поїзд.

Однако скоро лише поїзд переїхав, запав ся знищений міст з ломотом в розбурхані филї Мідісін-Бову.

 
XIX.
 
Дещо, що може лучити ся лише на американьских зелїзницях.
 

Того самого полудня переїхав поїзд без перешкоди попри Форт Содерс провалом Чеєн і дістав ся ще до передолини Івенс. В сїм місци здіймає ся зелїзниця найвисше на цїлім своїм просторі, іменно до 8091 стіп понад поверхню моря. Звідси спускає ся дорога все в долину по безмежних рівнинах аж до Атлянтийского Океана.

Від сего місця іде бічний шлях до Денвер Сіті, головного міста Кольорада. Ся околиця богата в копальнї золота