Там почули вже вистріли і вояки, що стояли в фортї вибігли уоружені на стрічу поїзда. Але Сіукси не дожидали їх і заки ще поїзд задержав ся, повискакувала цїла громада з ваґонів і стала утїкати.
Між тим, коли подорожні зібрали ся на перонї двірця і перечислили ся, замітили, що кількох недоставало, а між иньшими відважного Паспартута, котрому всї завдячували своє спасенє.
Трох подорожних, між ними Паспарту, пропало. Чи полягли в борбі, чи дістали ся до неволї, сего не можна було знати.
Богато було ранених, але смертно нїхто. До тяжко ранених належав полковник Проктор, що хоробро боров ся і упав поцїлений кулею. Всїх ранених заосмотрено зараз на стациї.
Панї Ауда була ненарушена. Пилип Фоґ, хоч цїлком не стеріг себе, не був також ранений. Фікса скалїчено незначно в рамя. Але не було Паспартута і молода женщина проливала сьлози за ним.
Тимчасом повисїдали з возів всї подорожні. Колеса ваґонів були окровавлені; куснї мяса висїли на спицях і колодках. В тій хвили щезли послїдні Індияни на полудни над рікою Републїкан.
Пан Фоґ, заложивши руки стояв, непорушно: очевидно наміряв на щось важного рішити ся. Панї Ауда, що стояла побіч, дивила ся мовчки на пана Фоґа…
