тім завинив він, бо замість свому панови помагати, ставив єму заєдно якісь перепони! Колиж перейшов в памяти всї пригоди в сїй подорожи, коли почислив всї страчені і лише задля него видані суми, коли погадав, що сей величезний заклад, разом з тими значними а, як показувало ся, непотрібними коштами цїлком пана Фоґа зруйнує, — то не міг здержати ся, щоби собі не робити як найтяжших закидів.
Однако Пилип Фоґ не зробив єму нї найменшого докору і коли вийшов з канцеляриї заатлянтийскої плавби, сказав лише ті слова:
— Завтра поїдемо дальше. Ходїть!
Пан Фоґ, панї Ауда, Фікс і Паспарту переправили ся човном через Гедзен і заїхали дорожкою до готелю св. Миколая при улици Бродвай. Пилип Фоґ переспав цїлу ніч як найспокійнїйше, але панї Ауда і оба другі товариші подорожи не могли спати зі зворушеня.
Слїдуючого дня припадало 12. грудня. Від семої години рано сего дня аж до осьмої години і сорок пять мінут вечером 21. грудня було ще девять днїв, тринайцять годин і сорок пять мінут. Отже єсли би Пилип Фоґ був виїхав вечером на „Хинї“ найлїпшім пароходї лїнїї Кунард, то був би прибув на означений час до Лїверпуля а відтак до Лондона!
Пан Фоґ вийшов сам з готелю, приказавши слузї ждати на себе і повідомити паню Ауду, щоби була кождої хвилї готова до дороги.
Відтак пішов на берег Гедзена і тут став уважно глядїти між кораблями, що стояли в пристани або на рїцї, таких, що були готові до дороги. Вправдї богато кораблїв повивішувало хоругви на знак, що від'їздять завтра з припливом моря, бо в величезній і може най-
