Сторінка:Подорож довкола землї в 80 днях.pdf/209

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
XXXIII.
 
Пилип Фоґ на висотї своєї задачі.
 

Годину опісля минула „Генриєта“ морску лїхтарню, що стоїть при в'їздї до Гедзена, об'їхала кінчину Сенді-Гук і опинила ся на отвертім мори.

Цїлий сей день держав ся парохід берега острова Льонґ-Айлєнд і від морскої лїхтарнї Файр-Айлєнд їхав скоро на всхід.

На другий день, 13. грудня в полудне, вийшов на поміст якийсь чоловік, щоби означити положенє корабля. Се певне мусить бути капітан Спіді. Однако нї! Се був Пилип Фоґ!

Капітана Спіді просто замкнено в єго каютї і там він кляв та верещав з дуже оправданої причини. Все стало ся в дуже простий спосіб.

Пилип Фоґ хотїв їхати до Лїверпуля, капітан не хотїв. Отже Фоґ згодив ся на їзду до Бордо, але від трийцятьох годин, як він всїв на парохід, єго банкноти так добре промовили до серця зложеної з ріжних людий залоги корабля, що всї: моряки, машинїсти, служба, станули по єго сторонї против капітана Спіді, тим більше, що капітан дуже зле обходив ся з своїми людьми. Длятого став Пилип Фоґ командантом корабля на місце Андрія Спіді і длятого сидїв капітан в запертї а „Генриєта“ прямувала до Лїверпуля. Колиж було придивити ся пану Фоґови, як він поводив ся на новім своїм становищи, то кождому ставало ясно, що він колись мусїв бути моряком.

Як цїла справа скінчить ся, нїхто не знав. Однако панї Ауда була все чогось неспокійна, хоч сего нї-