Сторінка:Подорож довкола землї в 80 днях.pdf/216

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Мимо того був корабель о десятій годинї вечером ледве против міста Кінстовна. Пилипови Фоґови лишало ся всего двайцять чотири години часу на цїлу дорогу до Лондона, а тут потребувала лише „Генриєта“ двайцять чотири годин, щоби доїхати до Лїверпуля, навіть єсли-б їхала повною парою. А пари мусїло вкінци Пилипови Фоґови не стати, бо не було вже дерева!

— Пане, — відозвав ся капітан Спіді, що тепер вже нї до чого не дивив ся, — менї вас справдї жаль. Все іде вам на перекір! Ми лише перед Кінстовном.

— Так се місто, де видко он-ту лїхтарню, се Кінстовн? — спитав пан Фоґ.

— Кінстовн.

— Чи можна заїхати до пристани?

— Хиба за три години; аж в часї припливу моря.

— То й ждїм! — спокійно відповів пан Фоґ, не зраджуючи найменьшим рухом, що хоче своєю рішучостию ще раз побороти перепону.

Кінстовн се пристань на ірляндскім побережи, де кораблї, що пливуть з Сполучених Держав віддають в переїздї листову почту. Сї листи перевозять ся зараз поспішними поїздами, що заєдно стоять готові до дороги, до Дублїна. З Дублїна перевозять їх найскорійші пароходи до Лїверпуля і таким чином приходять они до Анґлїї о дванайцять годин скорше від найлїпших заморских кораблїв.

Тих дванайцять годин, зискуваних американьским курієром, задумав використати і Пилип Фоґ. Замість приїхати до Лїверпуля на „Генриєтї“ аж завтра вечером був би він там вже в полудне і в той спосіб мав би ще час приїхати до Лондона перед осьмою годиною.