Було сорок мінут по другій… Поїзд відійшов трийцятьома пятьома мінутами.
Пилип Фоґ замовив осібний поїзд.
На стациї було кілька льокомотив, готових до від'їзду з поспішним поїздом, однако задля службових взглядів не міг поїзд відійти скорше як о третій годинї.
Отже о третій годинї виїхав Пилип Фоґ з панею Аудою і своїм вірним слугою до Лондона, пообіцявши машинїстови нагороду за скоршу їзду.
Дорогу до Лондона треба було переїхати за півшеста години і се не було би так тяжко, єслиб шлях був вільний. Але в дорозї мусїв поїзд нераз спинювати ся, ждати на иньші поїзди і коли наш джентельмен прибув на дворець було вже на всїх годинниках Лондона десять мінут перед девятою.
Пипип Фоґ об'їхав землю довкола, але приїхав до Лондона — о пять мінут за пізно!
Заклад був програний.
На другий день були би не мало здивували ся мешканцї Севіль-Ров, єслиб їм був хто сказав, що пан Фоґ вернув з дороги. Всї двері і вікна були позамикані і цїлий дім виглядав зверха як і попередного дня.
Пилип Фоґ, повелївши Паспартутови накупити живности, вернув просто з двірця домів. До Клюбу не заходив, бо не було чого.