з поза клюбу, і вертав домів лише на ніч, точно о 12-ій годинї в ночи, не уживаючи нїколи мешкальних комнат, котрі клюб держав до розпорядку своїх членів. З двацятьох чотирох годин перебував десять в своїм мешканю, по части для спаня, по части-ж для своєї тоалєти. Проходжував ся заєдно, рівно виміреним кроком або по передній комнатї зі штучно виложеним помостом, або по ґанку, над котрим стояло сине скляне склепінє опираючись на двацятьох йоньских стовпах з червоного порфіру. До обіду і снїданя доставляли кухня і комора, пивниця, рибник і молочарня найлїпших страв; клюбові слуги, поважні люди в чорній одежи і вчеревиках з камашами подавали єму їду на пречудній порцелянї і закривали стіл обрусами з дорогого саского полотна; вина: шері або порто, пив з найцїннїйшого кришталю в клюбі; а лїд, котрий клюб за великі гроші спроваджував з американьских озер, удержував напиток в покріпляючій сьвіжости.
Єсли в таких обставинах назве ся житє ексцентричним, то треба признати, що ексцентричність має щось доброго в собі. Не надто величавий дім в Севіль-Ров визначав ся найбільшою вигодою. Впрочім при незмінчивих навичках господаря, обмежала ся єго обслуга на малі вимоги. Однако Пилип Фоґ вимагав від свого служачого незвичайної точности і правильности. Того дня, 2 жовтня, відправив Пилип Фоґ свого слугу Джемса Форстера за те, що подав єму до голеня воду, котра замість 84° F. мала 86° теплоти і дожидав наслїдника єго, що мав до него зголоситись між 11 а 11½ годиною.
Пилип Фоґ сидїв випростований в своїм фотели, держачи ногу при нозї, як вояк на парадї, руки опер на колїнах, піднїс голову і дивив ся на стїнний годин-
