що мимо зимної вже пори відбували ревно припис релїґійні купелї. Ті вірні, завзяті неприятелї буддиз суть ревними віроісповідниками браманїзму, котр цїха є віра в три особи божі: Вішну, бога сон Сїва, бога сил природних і Брама, бога сьвяще ків і законодавцїв. Але яким же оком глядять пер Брама, Сіва і Вішну на ті занґлїйщені Індиї, к пароход з шумом поре сьвяті води Ґанґеса, полоха птахи, черепахи і вірних, що розложили ся здовж берегів!
Цїлий сей краєвид пересунув ся як блискавка, критий деколи туманами білої пари. Наші подоро ледве могли добачити кріпость Хунар, давну тверд раягів Бегара, Ґазепур зі знаменитими фабриками жаної води, гробницю льорда Корнвалїса, укріплене мі Буксар, велике промислове і торговельне місто Пат що веде головну торговлю опіюмом індийскім, Мон місто так анґлїйске як Менчестер або Бермінґем, сла зелїзними гутами, фабриками бляхи і карабінів, кот високі комини затемнювали чорним димом небо Брам
Надійшла ніч і серед витя тигрів, медведїв, вовків, каючих перед льокомотивою перебіг поїзд скоро, не дозво ючи подорожним бачити чудес Бенґаля, Ґольконди нї Ш дернаґора, одинокої францускої посїлости на півостр індийскім, де Паспарту з гордостию був би поба повіваючу хоругов своєї вітчини. Вкінци о семій год рано приїхали до Калькути. Парохід, що їхав до Го Конґ, мав відійти аж о дванацятій в полудне, так Пилип Фоґ мав ще пять годин часу.
Після свого „Провідника“ повинен був джент мен прибути до столицї Індий дня 25. жовтня, т двацять три днї по виїздї з Лондона, і дїйстно при тут в означенім дни без страти і зиску на часї.
