Власне Мазепа з ненавистьу до нього простого льуду на Украјіні, з јого повсечасноју брехнеју на всі боки, з јого думкоју тільки про себе, — (бо цеј украјінськиј гетьман, піднімајучи Украјіну проти царьа, шчо зневажав јіјі вольність, сам вимовльав собі в польського корольа — кньажество на Біліј Русі!) — власне Мазепа ј потерьав справу вольности ј добра Украјіни, про котру він ніколи шчиро ј не думав. Напроти того, запорозці в тој час більш усього ј думали тільки про Украјіну.
Јак тільки Мазепа звістив січовиків, шчо він одступив од московського царьа, — дльа јакого кінцьа, він це нікому јасно не росказував, — запорозці зараз одписали јому: «хочемъ знати, отдалившися отъ царя московскаго, подъ кимъ будемъ жити и кого себѣ за зверхнѣшаго пана мѣти»[1]. Далі запорозці потребовали, шчоб прислані були до Січі посли од шведського корольа ј од Ст. Лешчинського ј гетьмана, шчоб вмовитись, јак бути січовикам із корольами[2]. Коли царь обернувсь до запорозців, зазивајучи јіх не помогати Мазепі, котриј, мовльав, сам наговорьував цареві на них, — коли царь обіцьав запорозцьам милость і посилав гроші, — запорозці поставили цареві умови: за себе: шчо б не було московськојі кріпости в Кам. Затоні, шчоб млини по низовому Пслу ј Ворсклі ј Переволочанськиј перевоз були січові, — а за городову Украјіну: шчоб там не було полковників (ставлених од гетьмана ј царьа), а був вольниј вибор, јак у Січі отаманів[3].
- ↑ Арх. Иностр. Дѣлъ, 1708, № 91, у Костом. Мазепа, Ноябрь, 86. Солов. XV, 363.
- ↑ Скальковск. Истор. Новой Сѣчи II, 17. Чи це не тој самиј лист, про котриј говорить д. Костомаров? — Подібно до цього, коли Б. Хмельницькиј поклав одіјти од Польшчі до Москви ј звістив об тім запорозців, то вони, похвальајучи цьу думку, радили: «Якъ будете писати пакта, то изволите Ваша Гетманская Моць сами прилѣжно досмотриваться, жебы не было въ нихъ чего лишнего и отчизнѣ нашей шкодливого, а предковѣчнымъ правамъ и вольностямъ нашимъ противнаго и неполезнаго». (3 генвар. 1654), — а потім, коли гетьман звістив товариство, шчо вже приступив він до Москви, ј посилав у Січ списки з грамот царських, то січовики писали: «для досконалшого видѣнія, желаемъ и самихъ пактовъ имѣти въ себе присланніе отъ Твоей Гетманской Ясной Мосци списки». (Лѣт. Величка, I, 167–170; 183–185).
- ↑ Солов. XV, 343–344, 363, Жаль, шчо це лист запорозськиј доси не напечатаниј.
