Сторінка:Поліщук К. Червоне марево. Нариси й оповідання з часів революції. Львів - Київ, 1921.djvu/54

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виникла проблема з вичиткою цієї сторінки
— 50 —

„Цвєт-каліну ломала,
Чубарики-чубчики ломала“.

Я зрозумів, що то отаман Мудрик повертався з свого нічного походу. Мені вже не хотілося думати про нього і згадувати його. Лише одна, до неможливого настирлива думка ворушила мозок: „Кудиж тетер так, щоб було безпечно?!.. В місті асфальт, залізо, брук, мармур і голод, а тут отаман Мудрик і сотні подібних йому?“…

…До Чорного Яру, куди я прямував, було ще далеко, а тому я скинув піджак і вирішив солодко заснути.

1919 р. 4. серпня, м. Київ.