Гей, гей! — каже суддя, — добре то в святім Письмі писане, що легче верблюдові крізь вухо голки перепхатися як багачеві до неба дістатися… Ось тут маєте від мене 50 грошей за ваше сіно, а я старого звільняю від кари… — Я 50 гр. не прийму, — каже злючо Півперечний. — І так добре, — на те суддя, — йдіть, старий, додому, а тут маєте 50 грошей на молоко для ваших унучат…“
Історія цих двох оповідань дає нам найкраще зрозуміти думку ап. Павла, коли він говорить про оправдання: „Оправдавшися вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа“ (P. 5, 1)
Оправдання — яке могутня це слово! Коли спитати про його значіння вчених людей то вони скажуть нам, що воно походить з науки, що зоветься „правом“. Говорять так, бо більше думають про саме слово як про його зміст. Але ми повинні більш звертати увагу на зміст, бо тільки він малює нам якийсь певний образ, саме ж слово це тільки звук.
Оправдання перед законом це не значить, що суддя очистив його і від вини, сказав, що він добрий чоловік. Ні, він тільки дав йому змогу задосить учинити законові, примиритися з ним, віддати належне справедливості.
Слово оправдання ап. Павло вживає рівнож в тім значінню, що людина через по-
