Сторінка:Правда. письмо літературно-політичне. Рочник семий (1874).pdf/341

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана
337

Посваривши на мене, скільки треба було, за мою сміливість, змягчів він и по-приятельски питався, через що я знов попсувався и з пильного та чемного хлопчика зробився лінивцем та гільтаєм? Я відповів отверто, що причиною всего — Аритметичка.

„Як то Аритметичка?“

Тут розповів я отцеви о трудности тоі науки, або, лучше сказати, тоі тетрадки — наука тогді представлялась менш не инакше, як в виді тетрадки, або книжки, котру вивчи й будеш мудрий.

Батько вислухав мене пильно и, не відповівши на те ні злого ні доброго, післав мене до школи. Як вернувсь я на кватиру — се було по обіді —, казав мені убратися в новий, що ино тепер привезений сурдут, и повів мене… куди ж? до Якова Яковлєвича. Мене би се дуже затрівожило, коли б в обходженю батька зо мною не обявлялась якась прихильність, котроі я собі тогді не міг витолковати и порозумів іі аж опісля.

(Дальше буде.)


ЛІТЕРАТУРА
российска, великоруска, украінска и галицька.
IV.
(Дальше.)

Як би не далеко було до зреалізовання сего идеалу (ми думаємо, що не дуже то далеко, але в усякому разі у таких ділах не можна лічити на місяці та й на роки, — важнійш усёго, щоб сознавались и висказувались проводні идеі): ми мусимо признатись, що боімось не стілько за те, щоб российска громада не зрозуміла ёго, не здоліла появити нового народоправного и краєправного патріотизму российского и славянофільства, скілько за самих Славян западних, особливо Австрийских, которі можуть задержати и патріотизм и славянофільство у самій Россиі у старій его формі. Судимо так з приміру Чехів, которі доси не раз називали ліберальну партию у Россиі німецькою, хоть самі виявили не раз самі німецькі погляди на Россию, думаючи про себе, а то и кажучи голосно, що Россия сама не способна до культури, и збираючись у Россиі грати роль культуртрелерів німецких. И вони справді узялись за неі, т. є. вбільшують бюрократично-ташкентский еле-