Природно-заповідний фонд Київської області
Джерело: Наукове обгрунтування створення пам’ятки природи місцевого значення «Синявський дуб». Укладачі: Василюк О. В., Богомаз М. В.
17. Ландшафтний заказник місцевого значення «Біївецький»
Ділянка заплави та балкова система р. Рось між селами Біївці та Москаленки, що на південному сході Богуславського району Київщини, є одним із небагатьох залишків типового для Наддніпрянщини балково-заплавного ландшафту в районі. Територія площею 830 га розташована на землях Біївецької сільської ради.
Діброви на території проектованого заказника представлені асоціаціями дуба. Підлісок рідкий, складається з поодиноких кущів глоду, степової вишні, бруслин бородавчастої, європейської та ін. На схилах глибоких балок поширені грабово-осокові діброви. У нижній частині схилів у трав’янистому ярусі багато яглиці та маренки пахучої, а на дні балок – левурди. Територія об’єкта є місцем поширення низки занесених до Червоної книги України комах, зокрема: махаона, подалірія, пістрянки веселої та бражника Прозерпіни.
Джерело: Наукове обгрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Біївецький». Укладачі: Костюшин В. А, Подобайло А. В., Остапченко Л. І, Василюк О. В.)
18. Ландшафтний заказник місцевого значення «Луки над річкою Павлівка».
Проектований заказник включає фрагмент лівобережної заплави Дніпра на південно-західній околиці земель Головурівської сільської ради Бориспільського району. Площа об’єкта – 145 га.
Основними групами рослинності є: піщані луки, справжні луки, болотисті луки та болота, прибережно-водна та водна рослинність. Піщані луки сформовані в основному з вівсяниці Беккера, куничника наземного та келерії сизої. Флористичне ядро формують щавель горобиний, миколайчики плоскі, енотера дворічна, гвоздика Борбаша, полин Маршала, очитки звичайний та їдкий. В складі таких угруповань зустрічаються козельці та щавель українські та жовтозілля дніпровське, занесені до Європейського Червоного списку, а також такі малопоширені рослини, як очиток шестирядний, що знаходиться тут на східній межі свого ареалу. У справжніх луках переважають угруповання вівсяниці лучної, тонконогу лучного та пирію повзучого. На бідніших ґрунтах поширені
142
