Історія формування ПЗФ Київщини
проектованого національного парку України (403 000 га), до ідеї створення якого причетні і автори цієї книги. Вперше вона прозвучала з вуст заступника голови Постійної комісії Київської обласної ради з питань екології, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи О. П. Чернікова на засіданні комісії 21.11.2007 року. Активність комісії щодо охорони долини р. Десни була викликана загрозою будівництва нового міста в заплаві річки в районі сіл Рожни, Пухівка та Новосілки у Броварському районі (протоколи постійної комісії від 21.11.2007, та від 25.01.2008 р.). На той час про необхідність будівництва нового міста особисто заявляв пізніше ув’язнений голова Броварського району М. Ф. Діденко, активно даючи інтерв’ю та демонструючи журналістам графічні матеріали проекту будівництва, розроблені за його словами за кошт інвесторів. Наукове обґрунтування щодо створення НПП, підготоване НЕЦУ, ДОП та Інститутами зоології та ботаніки НАНУ, було погоджене Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (лист № 1242/28/10-09 від 03.02.2009 року).
12 травня 2008 року тема Подесіння була озвучена представниками НЕЦУ на згаданому вище розширеному засіданні профільного комітету Верховної ради України. Однією з причин розгляду питання на комітетських слуханнях стало звернення голів всіх сільських рад Вишгородського району до народного депутата України І. О. Зайця з проханням сприяти створенню НПП «Подесіння». Рекомендація щодо створення НПП потрапила до рішення комітетських слухань, а 1 грудня 2008 НПП «Подесіння» вже фігурував серед перспективних національних парків, створення яких передбачене Указом Президента 1129/2008 від 1.12.2008 року.
Активно сприяючи роботі обласного Держуправління зі створення національного парку, НЕЦУ долучився також до організації круглих столів в Броварському і Вишгородському районах із роз’яснення головам сільських рад процедури та задач створення НПП. Натомість, попри позитивну і оптимістичну обстановку на круглих столах, а також попередні прохання самих сільрад, до цього часу не відбулось жодного погодження (ні районних, ані сільських рад). Жодного погодження чи пояснення причини відмови у їх наданні нам не вдалось отримати навіть після кількаразових скарг Держуправління до Прокуратури. Погодження отримане лише у ДП «Вищедубечанське лісове господарство» (2000 га), в користуванні якого знаходиться вузька смуга водоохоронних лісів вздовж русла
29
