Сторінка:Природно-заповідний фонд Київської області.pdf/47

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Існуючі території та об’єкти ПЗФ Київщини



кв. 53, 55, 58. Об’єкт був створений згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 р. № 500.

Територія заказника розміщується на терасі р. Ірпінь та має цінність як поселення чаплі сірої в типових для Київського Полісся лісових угрупованнях.

У рослинному покриві переважають високопродуктивні дубовососнові ліси з домішкою берези повислої та по зниженнях – вільхи чорної. Підлісок утворюють переважно ліщина звичайна, крушина ламка, горобина звичайна.

Джерело: 1) Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 1998 р. Державне управління екологічної безпеки в Київській області. – Київ, 1998; 2) Фіторізноманіття Українського Полісся та його охорона/Під. заг. ред. Т. Л. Андрієнко. – Київ: Фітосоціоцентр, 2006. – 316 с.

11. Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Журавлиний»

Розташовується у Вишгородському районі на території, прилеглої до меж Сувидської сільської ради та має площу 399,7 га. До складу заказника входять кв. 21, вид. 2, 8, 11, 13, 14, 15, 21, 23, 24; кв. 22, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9; кв. 27, вид. 4, 12; кв. 28, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8; кв. 34, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 11; кв. 35, вид. 1, 2, 3, 4; кв. 41, вид. 4, 5, 7, 8; кв. 42, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15; кв. 48, вид. 3; кв. 49, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9; кв. 56, вид. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11; кв. 57, вид. 1, 2, 3, 4, 5; кв. 65, вид. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8; кв. 73, вид. 2 в межах Чернинського лісництва ДП «Вищедубечанське лісове господарство». Об’єкт був створений Указом Президента України від 10.12.1994 р. № 750/94.

Об’єкт включає болотяний масив «Видра» та ділянку навколишнього лісу. «Видра» – типове поліське низове болото, на більшій частині важкопрохідне. Воно покрите заростями очерету, чагарникової верби, у багатьох місцях розріджено зростає береза та вільха, є острівці заболочених вільшаників, оточені болотом. Найбільше берез зростає у північній частині болота. Глибина його більша у південній частині. Посередині болота є річка зі спрямленим меліораторами руслом. Меліорація не призвела до осушення болота, зараз відбувається його вторинне заболочення. Через деякий час можливе повне відновлення болотного комплексу. Болото практично вздовж всього периметру оточене смугою середньовічного та достигаючого вільхового лісу. До північної частини болота прилягає дубово-

45