Сторінка:Природно-заповідний фонд Київської області.pdf/7

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Вступ



заповіданню виявленних цінних природних територій. Особливо ці проблеми загострилися в умовах приватизації землі, і ймовірно стануть ще гострішими, коли земля стане ринковим товаром. Нажаль, держава не має відповідних механізмів для ефективного розвитку природно-заповідного фонду України в умовах ринкових відносин, і, більше того, не розвиває їх належним чином.

Всі ці проблеми та деякі інші характерні зокрема і для природнозаповідного фонду Київської області. Специфіка області полягає в тому, що з одного боку вона є столичною, що обумовлює господарську освоєність території та наявність значної кількості населених пунктів різного розміру, особливо в межах Київської агломерації, велику кількість транспортних засобів та розвинену транспортну інфраструктуру, високий рівень забруднення та дуже значні рекреаційні навантаження на природні комплекси. З іншого боку, Київська область знаходиться на межі двох природних зон – Полісся та Лісостепу, через неї протікає найбільша річка України – Дніпро, на якій в межах області розташовані Київське та Канівське водосховища. Уздовж долини Дніпра проходить один із головних міграційних шляхів птахів, з тих, що перетинають територію України. Перелічені природні фактори обумовлюють наявність в області великого різноманіття ландшафтів, екосистем, рослин та тварин, серед яких десятки видів, які потребують охорони, та занесені до Червоної книги України і низки міжнародних «червоних» списків.

Розвиток природно-заповідного фонду нашої країни є результатом взаємодії, а нерідко і протидії, перш за все чотирьох суспільних груп – центральної та місцевої влади, громадських організацій, наукових установ, а також місцевого населення. Як показує вся історія заповідної справи, рушійною силою охорони природи є здебільшого науковці та громадські організації. Зрозуміло, що реалізація природоохоронних ідей неможлива без використання владних механізмів та підтримки населення, але їх ініціатором і каталізатором, частіше за все є перші дві групи. Національний екологічний центр України (НЕЦУ), який було створено в 1991 році, є однією з тих громадських організацій, які беруть активну участь у розбудові природно-заповідного фонду України, в тому числі і на території Київщини. Декілька років тому НЕЦУ сформулював та поставив мету зібрати, проаналізувати, систематизувати та оприлюднити всю наявну інформацію щодо існуючих об’єктів та територій ПЗФ Київської області. Для реалізації задуманого НЕЦУ отримав підтримку Посольства Королівства Нідерландів в Україні, яке, в

5