Джерела інформації про ПЗФ Київської області
Аналізуючи сучасний стан природно-заповідного фонду Київської області, ми зібрали та опрацювали практично всі доступні джерела тематичної інформації. Нажаль, такі відомості виявились дуже обмеженими, а для частини територій ПЗФ – взагалі відсутніми.
Основними джерелами даних стали: по-перше, оригінальні наукові обґрунтування, згідно з якими території ПЗФ створювались в минулому, по-друге, книги «Природно-заповідний фонд Української РСР» (1986), «Оберігайте заповідні об’єкти Київщини» (1997) і «Гордість заповідної Київщини» (1997), які відповідно містять мінімальну інформацію про всі наявні на 1997 рік території ПЗФ. Третім джерелом інформації стали наукові публікації щодо окремих територій ПЗФ, кількість яких виявилася вкрай обмеженою, а кількість згаданих в них заповідних територій взагалі мізерною.
В архіві Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області (далі – Держуправління) на час, коли ми розпочали збір інформації, було виявлено копії наукових обґрунтувань 78 територій та об’єктів ПЗФ, 20 з яких створені після 2008 року. У зв’язку з цим ми були змушені звертатися до описів та зведень, що були наведені в різних публікаціях. Так, в книзі «Природно-заповідний фонд Української РСР» наявні дуже стислі відомості ще про 55 заповідних територій Київської області. Публікації «Гордість заповідної Київщини» та «Оберігайте заповідні об’єкти Київщини» доповнюють новою інформацією 47 описів з попередньої книги, та містять описи ще 30 територій. В результаті було виявлено, що інформація по 17 територіях ПЗФ Київщини взагалі відсутня. Для цих територій наявним є лише рішення про створення та зазначено відомості про їх адміністративне розташування.
Ще одним джерелом інформації про існуючі та перспективні об’єкти ПЗФ Київщини мали б стати наукові статті, присвячені окремим об’єктам ПЗФ. Нажаль, тут також виявлена неабияка прогалина. Більшість територій ПЗФ області не є результатом довгострокової роботи науковців або об’єктами моніторингу бодай окремих груп рослин або тварин. Тому наукова література описує лише декілька територій, що охороняються, зокрема заказник «Тулинецькі переліски», заповідне урочище «Бабка», пам’ятки природи «Роблена Могила», «Хвощ великий», дендропарк «Олександрія» та РЛП
7
