численних ріжнородних фактичних звязків капитала з реліґійною пропаґандою.
Р. К. П кермуеться переконанням, що тільки здійснення плановости й свідомости в усій суспільногосподарчій діяльности мас потягне за собою повне відмирання реліґійних забобонів. Партія змагається до цілковитого знищення звязку між визискуючими клясами і орґанізацією реліґійної пропаганди, помагаючи фактичному визволенню робучих мас від реліґійних забобонів і орґанізуючи найширшу науково-просвітну й протиреліґійну пропаганду. При сім необхідно старанно ухилятися від усякої образи почуття віруючих, котра веде лише до зміцнення реліґійного фанатизму.
§ 93 1. Невідхильно продовжати й довести до краю розпочату і в головнім та основнім уже закінчену експропріяцію буржуазії, перетворення засобів виробу й обміну у власність совітської республики, себто в спільну власність усіх працюючих.
§ 94 2. Яко головне й основне, обумовлююче собою всю господарчу політику совітської власти, поставити піднесення всіми заходами продукційних сил країни. З огляду на найтяжчу руїну в країні, практичній ціли — негайно і за всяку ціну збільшити скількість найнеобхіднійших для населення продуктів — треба підпорядкувати все инше. Практичними наслідками в сім відношенню необхідно міряти успішність праці кожної совітської установи, сполученої з народним господарством.
При сім необхідно в першу чергу звернути увагу ось на що:
§ 95 3. Розпад імперіялістичного господарства залишив у спадщину першій добі совітського будівництва певний нелад в орґанізації виробу й управлінню ним. Тим необхіднійше висовується — яко одно з основних завдань — максимальне обєднання всієї господарчої діяльности країни по одному загальнодержавному плану ; найбільша централізація виробу в значінню обєднання його по поодиноким галузям і ґрупам галузей і зосередження його в найліпших продукційних одиницях і в значінню швидкости виконання господарчих завдань; найбільша наладженість усього продукційного аппарату, правильне й ощадне використання всіх матеріяльних джерел країни.
