Цю сторінку схвалено
По морю.
Чимало днїв по морю,
У тьмі нїмій,
На певну зустріч горю
Плив човен мій.
Швиряли хвилї бурні
На всї краї…
Вставали думи журні
Нудьги — змії.
Вітчини беріг милий
Зникав і зник,
І рвався мій безсилий,
Розпучний крик.
А прірва виє, кличе
До бороття,
Пловцеві згубу зиче
Без вороття.
|
Борцеві. Не трать надїй: |
