Сторінка:Пролїсок. Твори Павла Граба (1894).pdf/35

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


 Їм до братів…
 Вік промине;
Любов же та
Одним — одна,
Що день — сьвята,
Що день — ясна,
 Переживе
 І всїх і все,
 Життя нове
 У мир внесе!

 
***

Красно при долинї
Квітонька цьвіла,
Та до кіс дївчинї
Мати заплела.

Гордо чарівниця
Вродою пиша:
Чиста як зірниця
Молода душа.

Хай же слїз не баче,
Сяє — розцьвіта,
Доки згине, наче
Квітонька ота!