ки й Европи, в тім числі й австрійскій. Написав таке в свій час нове право для Род-Айланда баптист Роджер Вільямс у 1639 р. і тим заслужив, щоб люде памятали єго імя на віки.
В Англіі закон признав баптистам право держатись своєі віри тілько в 1689 р. а потім помалу таку волю признано йім і в других сторонах. І тепер найбільше баптистів у Північній Америці, поверх чотири міліони, а з европейских держав у Англіі, коло 300 тисяч. Американскі й англійскі баптисти дуже стараються про те, щоб ширити по всему світу евангеліє на ріжних мовах. Окрім того, вони багато причинились до того, щоби скасована була в Америці неволя негрів чорних полонеників, вивезених з Африки, і тепер вони багато працюють над тим, щоби спинити торг невільниками в Азіі й Африці. Також баптисти стараються про те, щоби по всему світу перестали державні утиски на людей за віру. Ще недавно почата баптистами Евангельска Спілка, котра тепер має осередок у Швейцаріі і до котроі належить багато людей усяких реформатских громад, кілька разів оберталась до російского уряду, просючи єго спинити утиски протів ріжних людей, що не належать до російскоі державноі церкви, православноі, і дати в Росіі рівне право й волю всім вірам.
В Німеччині баптистів довго гнали, але все таки вони держались там невеличкими гро-
