Сторінка:Про брацтво хрестителів або баптистів на Украіні (1893).pdf/20

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

тистами почалась незгода, хоч не дуже велика. Вийшла вона з того, що деякі з баптистів, котрі перше ніж другі пристали до тоі віри і навернули до неі других, почали себе вважати за старшину, — стали себе звати старшими братчиками, або пресвитерами і навіть одежою німецкою відмінятись від товаришів і забирати в своі руки святі звичаі, що ще є у баптистів: благословленє слюбів, хрещенє водою, поділ хліба й вина на причастю. Протів того повстали люде, котрих звуть молодшими братчиками. Вони не тілько стоять за рівність, але й протів самих звичаів, з котрих може вироблятись нерівність між братчиками — протів утякого поділу хліба та вина, протів самого хрещеня водою. Молодші опираються на словах евангельских у Матея (гол. 20 в. 25—26 і гол. 23 в. 2—11), де сказано, що між християнами не мусить бути князів та панів і що ніхто з християн навіть не повинен зватися учителем, а всі повинні бути рівні та брати, а протів хрещеня в воді наводять слова Ісуса жінці Самарянці, про живу воду, котру він дасть світови. Молодші баптисти кажуть, що треба хреститись живою водою, а не мертвою, тоб то жити по правді, творити добро, як навчав Христос. „Хиба мало є, кажуть вони, таких, хто хрестився в воді, але не визволився від гріхів“.

Оттаке росказано в дописях про украінских баптистів у російских часописях, хоч вони переглядаются начальством, котре мусить стояти