Сторінка:Про брацтво хрестителів або баптистів на Украіні (1893).pdf/9

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

і повною волею й розумом приступити до неі. Думаючи так, баптисти вважали людей, похрещених в дитячий час, все рівно, як зовсім нехрещених, і хрестили знову, або перехрещували тих, що приступали до них.

Про ріжні божественні річи баптисти думали досить ріжно, бо вони признавали кождому волю розуміти святе письмо, як хоче. Тількож де в чому баптисти думали однако, навіть тоді, коли вони появились по ріжним сторонам Европи. Так вони всі відкидали всякі церковні тайни та служби, а признавали потрібним для християн саме тілько читанє Бібліі, як слова божого, та молитву до Бога, котру кождий посилав Богови, як син батькови просто від себе, а не через попа. Окрім того, всі баптисти не признавали ніякого примусу ані церковного уряду не тілько в державах, а навіть у громадах, і казали, що кожде побожне товариство, зложене хочби з двох або трьох душ, що зібралося в ім'я Христове, — само собі голова. Таку думку опирали баптисти на слова Христові: „де вас двоє чи троє зібралось в імя моє, там і я серед вас“. Не признавали баптисти й права свіцкого уряду мішатись до віри люцкоі — примушувати людей держатись якоі віри чи відкидати єі, а стояли на тім, що віра — справа вільна, в котрій між людиною і Богом не може бути ніякого посередника й примусу.

Такі думки були триста років тому на-