Сторінка:Про походженє людини (1919).djvu/23

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

мовби містком лучили сї два віддалені ґатунки. Представителї сеї ґрупи жиють ще і нинї на земли хотяй може в зміннім трохи виглядї. На островах Сунд стрічаємо мале зьвірятко на високих ніжках, подібне до малпки. Зьвірятко се жиє в лїсах, на деревах, а називає ся Тарсіюс спектрум і належить до великої громади малпозьвірів. Отже сї малпозьвірі лучать сю згадану ґрупу зьвірят з Серней з дїйсними малпами. Найблизше посвояченє лучить малпозьвірів з малою американською малпою капуцинкою, про яку ми говорили вже повисше. Маємо незбитий доказ сего посвояченя.

Хто бачив порід у людини або у котрогобудь з зьвірят ссучих, той знає, що се є гнїздо (місце, містище) або ложиско.

Є се кровоносний сплет, що причеплює до матицї плід і живить його кровю матері. Отже один з учених, Селєнка, доказав, що гнїздо (ложиско) творить ся цїлковито в однаковий спосіб як в чоловіка, так і в ґібона та оранґутана. Знова малпи низшого ґатунку не можуть в сїм випадку зрівнати ся з чоловікоподібними малпами. У згаданої малпки капуцинки відбуває ся се далеко в простїйший спосіб, але за те цїлковито подібно до способу твореня ся гнїзда у малпозьвіра Тарсіюс спектрум. Отже від