До́ки, Господи, Ты будешъ
Мене́ забувати,
И Твоє лице святеє
Одъ мене вкрывати?
До́ки буду мою душу
Думками томити?
До́ки буду мои̂мъ сердцемъ
День и но̂чъ болѣти?
До́ки буде ворогъ клятый
Мною гордовати?
Глянь на ме́не и помилуй,
О Боже мо̂й милый!
Просвѣти мои̂ Ты очи̂
Одъ смертнои̂ ночи̂!
Щобъ мо̂й ворогъ не смѣвъ мовить,
Що во̂нъ мене зломить;
Щобъ насильникъ не втѣшався,
Що я вже подався.
А я милость Твою знаю,
На е̂и̂ вповаю;
Тобѣ, Спасе, помолюся,
Сердцемъ звеселюся.
