Суди мене зъ злымъ народомъ,
Суди, Боже правый!
Одъ лихого чоловѣка
Мене Ты избави!
Ты моя, о Боже, сила:
На́що-жъ кинувъ мене?
На́що смутокъ сей, що ворогъ
Знуща́ється зъ мене?
Пошли истину и свѣтъ Тво̂й
Менѣ упрово́ду
На Твою святую гору,
У Твою госпо́ду!
Тамъ прійду передъ жерто́вникъ,
Стану передъ Бога,
Бога радости̂ моеи̂,
Веселія мого,
И на гусляхъ буду славить
Тебе мого Бога.
Чого-жъ ты, душе, внываєшъ,
Чого такъ смутишся?
Уповай, душе, на Бога
И зновъ звеселишся,
