Й выще радости̂ моеи̂ Ёго не поставлю! Спомяни-жъ сынамъ Едома, Боже, день погрома, Лютый день Єрусалима, Щобъ и̂мъ не забути, Якъ кричали тамъ: «руйнуйте, До коньця руйнуйте!» А ты, до́чко Вавилона Окаянна, злобна! Блаженъ, хто оддя́чить лихомъ За твоє безчиннє, — Той, хто во̂зьме твои̂ дѣты Й побьє объ каме̂ннє!
Мои̂мъ голосомъ я нынѣ Къ Господу озвуся; Мои̂мъ голосомъ я нынѣ Ёму помолюся, Предъ лицемъ Ёго — моленнє Моє выяиваю; Предѣ лицемъ Ёго — печали̂ Мои̂ выявляю. Въ тую тяжкую годину, Якъ духъ знемагає, Увесь путь мо̂й Господь сильный Вѣдає и знає.
