Сторінка:Півень О. Веселымъ людямъ на втиху! (1906).djvu/122

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 131 —
27. Абы свижа копійка.

— А здоровъ!
— Та здоровъ.
— Ну, якъ пожываешъ?
— Та слава Богу! А ты?
— Та и я ничого. А кума тамъ жыва?
— Пидстрыбуе!
— А диткы?
— Ростуть та бигають.
— Видкиля йидешъ?
— А зъ ярмарку.
— Що жъ ты тамъ робывъ?
— Свыню купывъ.
— За скильке?
— За тры карбованци.
— А де-жъ вона?
— Хто? Свыня?
— Эге.
— Та продавъ.
— За багато?
— За два карбованци.
— Овва! Нащо-жъ ты продешевывъ?
— Та то дарма, такъ за те-жъ и я поярмаркувавъ!
— А карбованця даромъ стратывъ!
— Такъ що-жъ! Абы свижа копійка!
— Ну, хиба такъ! Прощавай-же!
— Бувай здоровъ!

А. Пивень.