28. Пробрехався.
— Здоровъ, брате!
— Здоровъ, Киндрате!
— Видкиля идешъ?
— Видсиль не выдно!
— Хиба дуже далеко?
— А вже-жъ далеко!
— Якъ?
— Та такъ, що ты тамъ зроду не бувъ!
— Чы-ба! А може й бувъ?
— Де тоби тамъ бувать! Тебе й по морди выдно, що ище ты не бувъ у бувальцях!
— Та брешешъ! Може бильше тебе бачывъ!
— Що ты тамъ бачывъ?
— А то-жъ ни? Усячыну!
— А ты-жъ у Анапи бувъ?
— Де?
— У Анапи!
— А то-жъ ни? Ище раньше тебе!
— А де-жъ вона?
— Противъ неба — на земли!
— Не хвастай! Я добре знаю, що ты тамъ не бувъ.
— Овва!
— Отъ тоби й овва!
— Брешешъ, бувъ и усе тамъ бачывъ!
— Що-жъ ты тамъ бачывъ?
