Хто́ не чува́в про Шевче́нка? Хто не зна́је чудни́х јо́го творів?.. Вели́кі пое́ти: Бајрон, Gе́те, Сло́вацкий — вели́киј пое́т Шевченко! Је ти́ми ге́ніјами до рьаду́ він ста́нув, перевиши́в јіх, вели́чніј! Доказа́ть ле́хко. Всі тамті́ пое́ти в тво́рах својі́х вла́сну лиш пројавльа́јуть індивідуа́льність. За Англіју не промо́вив Ба́јрон; не ви́јавлена Gе́том Німе́ччина; увсіје́јі По́льшчі не доба́чимо в Слова́цьким; а спогльаді́мо: чи је́сть најме́нча про́јава життьа Украјі́ни, шчоб не відби́лась вона́, мов у чи́стому дзе́ркалі, в Тара́сових пое́зијах?.. Вона́ живе́ својі́м пое́том, пиша́јетцьа в јо́му; у пое́зијах јо́го вона́ всьа! Помі́жь пьатнадцьати́ мільјо́нами на́роду не поди́блемо душі́ живо́јі, кото́раб на го́лос пі́сні Тара́совојі не росхили́ласьа до спо́ду, мов та́ја кві́тка до живу́чојі роси́ці! Де́ по усі́ј Украјі́ні одно́ се́рце, шчоб не спору́шилось в груді́ на відгомон Кобзаре́војі пі́сні? де о́ко, шчоб у тој ча́с не зајшло́ сльозоју? Ба́јрона розумі́је два мільјо́ни Англича́н, Gе́того мільјо́н ні́мців, Сло́вацкого пів мільјо́на Польа́ків — Шевче́нка слу́хаје, піјма́је, із јі́м співа́је — пьатьна́дцьать мільјо́нів!.. Тим він і вели́киј, тим і ви́шчиј пона́д всіх пое́тів!
Спізна́ти тво́ри Шевче́нкові, значи́ть: спізна́ти хара́ктер літерату́ри, хара́ктер на́роду укра́јінського. Позна́чені вони́ там живо́ју пра́вдоју — віддају́тцьа рельје́фно. Хара́ктер тој — страшна́ дльа ко́ждојі реа́кцијі револьу́ција! „Пра́вда нај ста́не сві́том!“ оста́ннье јіјі́ сло́во; „До́лі, во́лі всім, усі́м!“ бажа́ннье пое́та, на́роду бажа́ннье. І горе́ ко́ждому, хто у супро́ті тому́ ста́не! Поет рі́дним браттьа́м то́чить кро́в у жи́лах спогані́лу, шчоб наточи́ть живо́јі „коза́ць-
